Время не ждёт

  О Пречиста Діво Маріє! Манявська Божа Матір, ти вибрала собі за Престол Скит Манявський – Український Афон, що з нього розливаєш струї благодаті на всю Україну, і я сподобився цієї благодаті, що міг стати перед твоєю Св. Іконою. О Маріє, пресолодка Матір мого Ісуса, прошу тебе, уділи твоєму бідному слузі твоє материнське милосердя, а також твою повну насолоди любов. Влий в моє серце хоч одну краплю твоєї ніжності, щоб я міг любити чистим серцем тебе, Мати, наймилішу від усіх матерів. Вислухай мене, Мати, почуй мене, Маріє, на вколішках вітаю тебе, і прошу, і молю: не випускай мене ціле моє життя з твоєї святої опіки, благослови мою родину, благослови моє домівство, благослови моє село, благослови всіх, хто до твого Престола приходить. Благослови і всю Україну, щоби всі тебе пізнали і цілим жаром серця полюбили. За те щиро обіцяю, що як лише зможу, знов поспішу перед твій Св. Престол. Та й ще буду заохочувати всіх, щоби прибігали до твоєї Чудотворної Ікони і тебе слави

Поетична сюїта з Верховини. І ч.(а.1) Мій Боже, а світ увесь – краса: Захована чи під відкритим небом, Комусь щоденна, декому – потреба Лише у мить спустошення життя. А я щаслива, що в красі живу І дихаю незмірним земним раєм, Де Черемош бурхливий протікає І довкруж аромат ялиці ллють, І полонини пахощами наповняють Цей край, що Верховиною зовуть. І байдуже, залітнена чи весняна пора, Зима морозяна чи златобарвна осінь, Що сипле зрілістю в посріблене волосся, Карпати дихають вулканами життя. А я щаслива, що цей світ ловлю, Огорнутий туманами й росою, Де груди розпинаються красою, І де з джерел хмарини воду п ’ ють, А вишиванками вкривають свою долю, Розп ’ яті горами, гуцулами їх звуть. Мій Господи, живу я ще, в красі німа, Хоч проростає думка в перестиглу мрію, Під протягом карпатськоі надіі, Піднятися, де стиглість й висота, І стати космосом для тих, що у підгір ’ ї, Вкладають працю й досвід у літа І не бояться перева

Притча про багатство і бідність Одного разу батько багатої сім’ї вирішив взяти свого маленького сина в село, щоб показати йому, наскільки бідними можуть бути люди. Вони провели день і ніч на фермі дуже бідної сім’ї. Коли вони повернулися додому, батько спитав свого сина: – Чи тобі сподобалася подорож, синку? – Це було чудово, тату! – Ти побачив, наскільки бідними можуть бути люди? – з апитав батько. – Так. – І чому ти навчився з цього? – Я побачив, що у нас є собака в будинку, а у них чотири собаки. У нас є басейн посеред саду, а у них – ціла бухта, якій не видно краю. Ми освітлюємо свій сад лампами, а їм світять зірки. У нас ландшафтн ий майданчик на задньому дворі, а у них – територія до горизонт у . Батько втратив мову на такі слова свого сина. А син додав: – Спасибі, тату, що показав мені, наскільки багаті ці люди. Чи не правда, все залежить від того, з якої точки зору дивитися на світ? Маючи любов, друзів, сім’ю, здоров’я, гарний настрій і позитивн

СТАРОДАВНЯ МОЛИТВА НА ЗЦІЛЕННЯ Благословенний Господь, Бог мій від віку й до віку. Отче небесний, в ім’я Icyca помилуй мене, Душе святий прийди і помилуй мене! Твоє ім’я – Святий, тож утверди мене на шляху покаяння й очисти від усякої скверни. Твоє ім’я – Милосердний, тож будь милостивим зi мною, грішним. Твоє ім’я – Друг вірний, тож підтримай мене в нещасті й навчи мене Cвoєї вipноcтi. Твоє ім’я – Дух животворящий, тож оживи мене. Твоє ім’я – Спаситель, тож порятуй мене. Твоє ім’я – Бог кріпкий, тож укріпи мене. Твоє ім’я – Всемогутній, тож niдійми мене Своєю силою. Твоє ім’я – Цілитель, тож вилікуй мою душу i тiло. Твоє ім’я – Воскресіння, тож воскреси мене, о Icyce, Предвічний Царю, підніми мене недужого, влий в мене силу духа Твого і зціли мене. О Icyce, учителю покаяння, випрям серце моє! Biд кожного гріха мого вилікуй мене! О Icyce, досконалий лікарю, прийди до мене, від усякої недуги зціли мене! О Icyce, небесний хлібе, насити мене міццю тіла Свого, вилікуй мене! О Icy