Время не ждёт

Молитва до святого мученика Іоана Воїна О, преславний угоднику Христів Іоане Воїне, хоробрий ти в боротьбі, що ворогів проганяєш і за ображених заступаєшся, усім православним християнам великий заступниче й угоднику Христів, пом’яни нас, грішних і негідних рабів, у лихах, скорботах і печалях, і в усякій злій напасті, і від всякої злої й лихої людини захисти нас: дана бо тобі благодать від Бога молитися за нас, грішних, дуже стражденних. Позбав нас від ображаючих нас, будь нам поборником міцним на всіх видимих і невидимих ворогів наших, щоб твоєю допомогою, міцним заступництвом і поборством осоромились всі бажаючі нам зла! О, великий поборнику, Іоане Воїне, не забудь нас, грішних, що моляться тобі і просять твоєї допомоги і багатої милості, і сподоби нас, грішних і недостойних рабів, отримати від Бога незліченні блага, що уготовані люблячим Його, бо належить Йому всяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Протоієрей Євген

Історичні мандрівки  нащадк а  давнього козацького роду «Українське козацтво  —  феномен, який став візитною карткою України в світі. Крім того, з козацтвом тісно пов’язана історія нашого міста, вся стара частина якого просякнута козацьким духом і легендами.   10 вересня нам пощастило відвідати презентацію книги «Шаблею та пером: мандрівки лабіринтом таємниць історії козацького Ніжина», що присвячена легендарним постатям, таємничим фактам і доленосним подіям з минулого міста та Ніжинського козацького полку XVII-XVIII століть. Автор  —  Роман Желєзко, завідувач відділу історії м іста  Ніжинського краєзнавчого музею ім. І. Спаського. Він сам є нащадком давнього козацького роду і сфера його наукових інтересів полягає в дослідженні життя ніжинців у добу Гетьманщини.   Автор зізнався, що вирішив відійти від наукових канонів і свої напрацювання виклав для широкого кола читачів живою і доступною мовою. Тому, хоча книга написана на основі історичних джерел і є повноцінним дослідженням, сприйма

  У Музей Голодомору передали унікальні медичні документи про голод 1946-1947 років 21 грудня 2019 року Олег Калиняк, лікар Рубанської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Бахмацького району Чернігівської області, передав до Музею Голодомору унікальні та історично важливі медичні документи. Олеся Стасюк, директорка Національного музею Голодомору-геноциду, зазначила: «Для позначення масового штучного голоду 1946–1947 років використовувалося дуже багато нав’язаних радянською владою ярликів: післявоєнний голод, тимчасово важке життя тощо. Але варто нагадати, що політика СРСР стосовно українського народу протягом усього його існування була геноцидною. Це підтверджують і усноісторичні джерела. Нещодавно вийшла друком книга «Голод 1946-1947 рр. в Україні: колективна пам’ять», яка ілюструє усю реальність тих років. Її упорядником є доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору Василь Марочко». Історик Ростислав Мартинюк зазначив: «Комуніс

Юн і  художники творять у музе ї -садиб і  Олександра Са є нка «На території музею-садиби Олександра Саєнка пройшов перший дводенний пленер для вихованців чернігівської арт-студії «Колібрі». Керівник творчої студії, член національної спілки художників України Лілія Ібрагімова зазначила: «Це перший пленер нашої студії на території садиби Саєнків. Таке місце ми обрали через його дивовижність, майже магічність. До цього ми влаштовували пленери на теренах Чернігівщини, іноді виїжджали у Національний музей народної архітектури та побуту України у Києві». Загалом у пленері взяли участь 6 живописців: Маргарита Тишковець, Іван Калашніков, Наталія Мельниченко, Олександра Труш, Вероніка Шевченко, Василь Трохименко та Вероніка Шевченко. Перший день пленеру почався з екскурсії музеєм від наукового співробітника музею Алли Кривець. Надихнувшись творчим доробком родини Саєнків, кожен учасник пленеру створив по одній картині аквареллю. Серед творів вихованців арт-студії «Колібрі» — фасад дому-музею,

Archiepiscopo   Maximowitan ó  Czernihowiac «Колегіум заснований у 1700 році під назвою  Малоросійського колегіуму, на базі слов’яно-математичної школи, переведеної з Новгорода-Сіверського. Фундатором колегіуму був церковний діяч, педагог і письменник Іоан Максимович.  Колегіум в цей період називався на честь свого засновника «Архієпископо-Максимовичівським Чернігівським» , латинською: Archiepiscopo Maximowitanó Czernihowiac. У закладі вчили латинської, грецької мов, історії, географії, математики, філософії.  Серед учнів були переважно діти козацької старшини та заможних міщан Лівобережжя. Заснований з ініціативи відомих церковних і культурних діячів другої половини XVII — початку XVIII ст. Лазара Барановича та Іоана Максимовича за підтримки гетьмана Івана Мазепи, Чернігівський колегіум поряд з Києво-Могилянською академією та Харківським колегіумом був одним із визначних осередків просвіти і культури XVIII ст. в Україні. У 1717 році колишній вчитель Чернігівського колегіуму архімандри