Время не ждёт

    Молитва до святого рівноапостольного князя Володимира О великий угоднику Божий, богообраний і богопрославлений, рівноапостольний княже Володимире! Ти відкинув зловір’я і нечестя язичницьке, увірував у єдиного істинного триіпостасного Бога, прийняв святе хрещення і просвітив світлом божественної віри і благочестя усю країну Руську. Тому, славлячи і дякуючи премилосердному Творцеві й Спасителеві нашому, славимо й дякуємо тобі, просвітителю наш і отче, бо через Тебе ми пізнали спасительну віру Христову й хрестилися в ім’я Пресвятої і Пребожественної Тройці; цією вірою ми визволилися від праведного засудження Божого, вічного рабства дияволу і пекельних мук; цією вірою ми прийняли благодать усиновлення Богові й надію на успадкування небесного блаженства. Ти є перший вождь до Начальника та звершувача нашого вічного спасіння Господа Ісуса Христа; ти є теплий молитовник і заступник землі нашої і всіх людей твоїх. Не може язик наш висловити велич та висоту благодіянь, вилитих через тебе н

    «Не можу сказати за всіх. Щодо мене – так, буває, що задум не дозволяє піти на відпочинок. Ну, наприклад, стаття про Завальську січ «Козаки повернулися» писалася весь день, а потім ніч і до ранку. Бо я розуміла, що лише поки я горю ідеєю – лише доти я здатна писати живий текст. Вранці воно вже буде не те. Я боялася випустити цю рідкісну птаху – то натхнення, мотивація, творчий імпульс – називаймо як завгодно, і тому я не заснула, поки не дописала. А загалом я – звичайна жінка. Так, я можу писати вірші чи кавальчики прози у транспорті, на роботі, ще десь, можу «зависнути» у своєму світі і не реагувати на розмови зі мною. Мої колеги тоді жартують, що я в космосі. Але мої будні – вміру кольорові, вміру інтенсивні, різні. З хатніми справами і укладанням волосся, з мандрами і клопотами. Кожен свій день планую, аналізую, досить скрупульозна до часу. Намагаюся його не витрачати намарне. Але бувають дні, коли я увесь день п ’ ю молоко і дивлюся мультики, і в мене нічого не відбу ва ється,

                                  Акафіст до свт. Миколая чудотворця Iкос 9 Знаємо, богомудрий отче Миколаю, що красномовцi пустословнi й нечестиві посоромленi тобою, бо Арiя-богопротивника, що роздiляв Божество, й Савелiя, що змiшував Святу Тройцю, ти перемiг, а нас у вiрi православнiй утвердив, тим-то ми й шануємо тебе так: радуйся, щите, що охороняєш побожнiсть; радуйся, мечу, що посiкаєш безбожнiсть; радуйся, божественних повелінь навчителю; радуйся, боопротивних навчань нищителю; радуйся, драбино, поставлена Богом, що нею здiймаємося на небо; радуйся, покрово, Богом збудована, що багатьох укриваєш; радуйся, бо ти немудрих умудрив словами твоїми; радуйся, бо ледачих зворушив звичаями твоїми; радуйся, незгасима свiтлосте Божих заповiтiв; радуйся, пресвiтлий променю Господнiх наказiв; радуйся, бо навчанням твоїм знищуються єретичні глави; радуйся, бо тобою вiрнi сподобляються слави. Радуйся, Миколаю, великий чудотворце.   Отець Іван Занкович, настоятель