Капелан Федір Чев’юк не сперечається, не засуджує, і нікого ні в чому не переконує. Просто молиться і просить у Господа миру та любові в душах – Олег Володарський (відео)

 

Молитва до святого апостола Андрія Первозванного

Первозданний Апостоле Господа і Спаса нашого, верховний Будівничий Церкви Христової – всехвальний Андрію! Заклик Христа йти за Ним Ти сприйняв з гарячістю й покинув свої сіті – все майно своє – та за Христом пішов навіки. Прославляємо і величаємо Апостольські труди Твої; зворушливо згадуємо Благословенний Твій прихід до нас та чесні страждання, які за Христа перетерпів; в розчуленні цілуємо Ікону твою ; шануємо святу пам’ять Твою і непохитно віруємо, що Господь Бог є живий, жива також і душа твоя. З Ним, Господом, Ти перебуваєш на Небесах і не перестаєш любити нас любов’ю, якою полюбив раніше, коли Духом Святим передбачив наше навернення до Христа Спасителя. Люблячи ж і тепер, підносиш свої молитви до Господа про потреби всіх нас – недостойних твоїх нащадків.

Святий Апостоле Андрію! Так ми віруємо і повсякчас ісповідуємо, та з цією вірою благаємо Господа Бога Спасителя Нашого Ісуса Христа, щоб твоїми молитвами він обдарував нас усім потрібним для спасіння й життя вічного. Благай же, Андрію, Господа, щоб і кожний із нас нині шукав не земних вигод, але турбувався про ближніх своїх і скерував до Небесного, вічного.

Святий Апостоле Андрію! Маючи тебе за свого Опікуна й Молитовника, тішимо себе надією, що молитви твої завжди допомагатимуть нам перед Господом, Спасителем нашим Ісусом Христом, Якому належить слава, честь і поклоніння з Отцем і Святим Духом навіки вічні. АМІНЬ! 

Отець Федір Чев’юк, капелан, настоятель храму Св. Апостола Андрія Первозванного (м. Чернівці)

Той день розпочався із телефонного дзвінка о сьомій ранку і видався метушливим і досить напруженим. За численними робочими питаннями, котрі лилися безперервним потоком, я не помітив ані неймовірну золотаву осінь за вікном, ані смак улюбленої кави з молоком, ані свіжість та соковитість рум’яного яблука. Вже давно взяв собі за правило писати статті про священників і капеланів лише після молитви. 

Не можна розповідати про те, як доторкнувся до людської душі, коли твої думки забиті другорядними клопотами. Тут потрібно чути не вухами і дивитися не очима. Потрібно відчувати душею. Саме тому на душі в такі моменти мають панувати тиша та спокій. І тому зараз, завершивши вранішню молитву, я розповім про капелана Федора Чев’юка. 

Відчував його хвилювання. Розумів причини цього. Цей українець бачить величезний світ неймовірно красивим. Він – світла, добро, спокійна людина. Та коли він бачить загрозу для тієї гармонії з собою і Господом, в якій перебуває, він одразу замикається в собі, намагаючись не допустити подразник у свій внутрішній всесвіт. 

Він не сперечається, не засуджує, і нікого ні в чому не переконує. Просто молиться і просить у Господа миру та любові в душах і в країні. Ось таким я побачив Федора Чев’юка. Він будує храм, виховує дітей і молиться за усіх нас. Його твердиня, фундамент його особистості – Бог і Україна. 

А ще, в цього переконаного українця загострене почуття справедливості. Він не сприймає фальшиві, перекручені правди і нав’язані ідеали. Його душа прагне миру, любові і щастя. Але рано чи пізно настає такий момент, коли терпець таких людей уривається. Обурення таких людей породжує шторм, б’ється вітром об скелі. Вирує. Піниться. І знищує будь-які перепони на своєму шляху. Це так зрозуміло і близько кожному з нас. 

Йому не притаманні буремні пристрасті. Його душа, сповнена молитвою і храмовою тишею, непідвладна буденній метушні. Люди сили. Душі, котрі бунтують. Українці з молитвою в серці, іскрою Бога в душі, котрі всім серцем прагнуть любити, допомагати та підтримувати. 

Василь Вірозуб, Дмитро Поворотній, Федір Мороз, Сергій Ємець, Юрій Кав’юк, Віталій Мензак, Федір Чев’юк… Оголений нерв, що резонує на будь-яку несправедливість, а біль Нації сприймається як власний біль. Тисячі… тисячі люблячих сердець, котрі так беззастережно і самовіддано люблять свою країну. Люблять тихо та мовчазно. Вони мовчать про це. Для них це природно, наче дихання. Вони не розповідають ані про те, як роблять вдих чи видих, і так само не розповідають про те, як люблять Бога і Україну. 

Український священник. Капелан. Його душу сповнює лише любов. І саме ця любов привела і супроводжує його на шляху служіння Нації і Богу. Майдан продемонстрував нам істинний дух нашої церкви. Вони були поруч. Пліч-о-пліч із Нацією. А потім не полишили нас на війні. Дійсно, кожному з нас зараз дуже складно. Але наша сила в нашій єдності – це перевірений сторіччями історії постулат. 

Серед нас є люди сили. Авангард Нації. Ті, чия віра та любов не дозволить їм залишатися осторонь в такі надскладні часи. В їх серцях немає ненависті до ворога, адже вони сповнені любові до усього того, що захищають та оберігають, і ладні віддати життя за свої переконання. Саме тому ми настільки незламні та непереможні. Ненависть отруює душу, нівечить дух, ослаблює волю. Але як же легко спокуситися її отруйними плодами! І саме духовне воїнство, священники й капелани, боронять наші душі, не дають ворогу отруїти їх ненавистю, відчаєм та зневірою. Якщо з нами Бог і Україна, то хто проти нас?!

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми – отець Федір Чев’юк, капелан, настоятель храму Св. Апостола Андрія Первозванного (м. Чернівці)